РОБОТА З ЦИФРОВИМ КОНТЕНТОМ: інструкції

РОБОТА З ЦИФРОВИМ КОНТЕНТОМ: інструкції

РОБОТА З ЦИФРОВИМ КОНТЕНТОМ: інструкції

Ольга Баркова
DC-Visu: вимоги до вхідного масиву зображень і метаданих оцифрованих документів та структури файлового сховища

DC-Visu: вимоги до вхідного масиву зображень і метаданих оцифрованих документів та структури файлового сховища

DC-Visu: вимоги до вхідного масиву зображень і метаданих оцифрованих документів та структури файлового сховища

Ольга Баркова
DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

ntest object

ntest object

І.М. Дзюба
Енциклопедія Сучасної України

«Енциклопедія Сучасної України». Том 8

Енциклопедія Сучасної України

Спеціалізована ЦОМ "Карат-С"

Спеціалізована ЦОМ "Карат-С".
Серійно виготовлялась з 1975 року на заводі НВО "Квант" – "Буревісник", УРСР. Розроблена в НДІ "Квант" (м. Київ) під керівництвом В. М. Плотнікова. Малогабаритна уніфікована спеціалізована обчислювальна машина сімейства вбудованих ЦОМ «Карат» застосовувалась в автоматизованих системах управління і контролю, в комплексах обробки навігаційної, радіолокаційної і гідроакустичної інформації в радіоелектронних системах військово-морського флоту СРСР. «Карати» були прийняті в якості базових ЕОМ для флоту. Було розроблено три модифікації ЦОМ «Карат»: «Карат-М», «Карат-С» та «Карат-К». Наявність трьох модифікацій ЦОМ, сумісних за складом операцій і зовнішнім зв’язкам, побудованих на однотипних взаємозамінних блоках з’ємної конструкції, забезпечують широке застосування машини в системах, різних за структурою і призначенням в комплексах на підводних човнах і надводних кораблях ВМФ. Структура і зовнішні зв’язки ЦОМ «Карат» забезпечують ефективну роботу машини в реальному часі, можливість створення багатомашинних обчислювальних комплексів великої надійності, спільну роботу машини з будь-якими периферійними пристроями систем, рішення задач первинної обробки радіотехнічної інформації. Основні технічні характеристики «Карат-С»: Об‘єм оперативної пам‘яті, тис. слів 4 Об‘єм постійної пам‘яті, тис. слів 32 Розрядність 24 Швидкодія, тис. операцій в сек. 150 Швидкість обміну, тис. слів в сек. 150 Вживана потужність, Вт 330 Вага, кг 75 Вбудований в ЦОМ «Карат» автоматичний контроль дозволяє виявити будь-яку несправність, відновлення машини здійснюється заміною блоку на запасний за 10 – 15 хвилин. ЦОМ «Карат-С» має все необхідне математичне забезпечення, включаючи бібліотеку стандартних програм (46 програм), контрольно-діагностичну програму (1800 слів), засоби автоматизації програмування з використанням універсальної ЕОМ (20 тис. слів).

Спеціалізована ЦОМ "Карат-С"

Радіоприймач РСИ-6М1

Радіоприймач РСИ-6М1
Бортовий приймач РСИ-6М1 командної радіостанції РСИ-6, розробленої на базі радіостанції винищувача РСИ-4, встановлювався на літаках ЛА-7, Як-3, Іл-10. Випускався заводом № 590 (Новосибірський «Електросигнал»). Початок випуску - 1943 р. Рік випуску експоната – 1949, заводський № 12861. За схемою приймач 8-ми ламповий супергетеродин. Виконаний на металевих радіолампах 6К7 (5 шт.) і скляних 13П1С (3 шт.). Вид роботи - тільки телефонний (ТЛФ). Діапазон частот 3,75 - 5 МГц (шкала градуйована в фіксованих хвилях від 150 до 200). Проміжна частота (ПЧ) - 460 кГц. Дальність зв'язку між літаками до 50 км. Управління приймачем дистанційне. Пульт управління з'єднується з приймачем гнучким валом настройки. На пульті розташовані ручки «Настройка» і «Громкость», а також гнізда для навушників. Живлення від бортової мережі літака напругою 26 В. Габарити, мм: - 290 х 140 х 225. Маса, кг: - 5,8 кг.

Радіоприймач РСИ-6М1
1949 : № 12861

Радіоприймач Р-160П «Вспышка»

Радіоприймач Р-160П «Вспышка».
Радіоприймач Р-160П «Вспышка» Радіоприймач III покоління (базова версія) Р-160П призначений для прийому телефонних і телеграфних радіосигналів в KХ і УКХ діапазонах при автономній роботі або у складі автоматизованого комплексу радіозв'язку. Розроблений в Омському НДІ приладобудування на початку 60-х років. Виготовлявся на Тамбовському заводі "Революционный труд" та Омському заводі ім. Козицького. Схема радіоприймача - супергетеродин з потрійним перетворенням частоти з однокварцевою системою стабілізації частот гетеродинів. Радіоприймач має 8 модифікацій. Використовувався у військово-морському флоті, військово-повітряних силах і цивільній авіації. Забезпечує прийом сигналів на фіксованих частотах кратних 10 Гц в діапазоні 1,5 - 59,99999 МГц. Короткохвильовий діапазон радіоприймача розбитий на десять, а ультракороткохвильовий діапазон - на три піддіапазони. Перехід з одного піддіапазону на інший і налаштування радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами на лицьовій панелі виробу або пульта дистанційного керування, здійснюється автоматично. Час, необхідний для переналаштування виробу з однієї частоти на іншу, не перевищує 0,3 с. Електроживлення може здійснюватися від однофазної мережі змінного струму: - напругою 220 або 127 В з частотою 50 Гц; - напругою 220 або 115 В з частотою 400 Гц. Споживана потужність становить 290 Вт.

Радіоприймач Р-160П «Вспышка»

Радіоприймач РПС

Радіоприймач РПС
ДХ і КХ радіоприймач РПС призначений для прийому незгасаючих і тональних радіотелеграфних сигналів і модульованих радіотелефонних сигналів на літаках транспортної авіації. Може працювати в комплекті з передавачем і літаковим переговорним пристроєм СПУ (самолётное переговорное устройство). Використовувався також для наземних засобів зв'язку. Приймач укладений у знімний кожух з листового алюмінію і конструктивно виконаний з 4 вузлів-блоків, з'єднаних між собою за допомогою штепсельних роз'ємів. Механічне з'єднання блоків гвинтами забезпечує швидке розбирання приймача поблочно. Зібраний за супергетеродинною схемою на 11 лампах. Розрахований для роботи на дві пари високоомних телефонів ТА-4. Має діапазон частот: довгохвильовий 143 - 600 КГц (2100 - 500 м); короткохвильовий 2-24 МГц (150- 12,5 м). Весь діапазон розбито на 7 піддіапазонів. Градуювання частот нанесено безпосередньо на шкалі приймача. Грубе і плавне налаштування здійснюється через ротор агрегату змінних конденсаторів шляхом обертання великої і малої ручок верньєра. Приймач живиться від мережі змінного струму напругою 115 В з частотою 400 Гц. Споживана потужність не перевищує 70 ВА. Габарити, мм: - 508х327х303. Маса з випрямлячем, кг: - 26,5.

Радіоприймач РПС

Радіостанція Р-116 «Ландыш»

Радіостанція Р-116 «Ландыш»
Переносна армійська ранцева УКХ радіостанція призначена для забезпечення безпошукового і безналаштовного зв'язку ротного рівня. Дата виготовлення 04.1957 р., заводський № 022271. Випускалася з 1950 року Петропавловським заводом ім. Кірова. Симплексна радіостанція (дозволяє передавати сигнали в даний момент часу тільки в одному з напрямків) зібрана за трансиверною схемою (частина функціональних вузлів працює як на прийом, так і на передачу). Діапазон частот 48.65 - 51.35 MГц (6.17 - 5.85 м). Має 10 каналів, крок - 300 Гц, модуляція - АМ (амплітудна). Приймач зібраний за схемою прямого посилення і має 3 каскади: підсилювач високої частоти (УВЧ), понадрегенативний детектор, підсилювач низької частоти (УНЧ). Функції підсилювача ВЧ і НЧ сигналів виконує одна і та ж радіолампа 2Ж27П. У комплект радіостанції входить гнучка штирьова антена Куликова висотою 0,95 м і штирьова антена висотою 1,45 м. Чутливість приймача - 6 мкВ. Вихідна потужність передавача близько 60 мВт. Дальність впевненого двостороннього зв'язку на штирьову антену висотою 1,45 м з однотипною радіостанцією: до 1 км. Живлення радіостанції здійснюється від сухої комбінованої батареї ''БАНСС-18М''. Час безперервної роботи 12 - 18 годин (при співвідношенні прийом / передача 3:1). Габарити, мм: - 310х325х170. Маса, кг: - 4,2 кг.

Радіостанція Р-116 «Ландыш»
1957 : № 022271

Радіостанція Р-108

Радіостанція Р-108
Армійська УКХ носима лампова радіостанція частотної модуляції (ЧМ). Дуже рідкісна. У 1956-1960 рр. співробітниками КБ Воронізького заводу "Электросигнал" були розроблені радіостанції Р-105, Р-106, Р-108, Р-109. (Головний конструктор - Петров К. Я.) Ці радіостанції пройшли кілька модернізацій і перебували на озброєнні більш 40 років. Виробництво Р-108 велося з 1967 по 1986 роки. Даний екземпляр був випущений в серпні 1983 року, заводський номер 339527. Діапазон робочих частот 28,5 - 36,5 МГц. Відображення частоти: оптична шкала. Тип антенного роз'єму: під антену Куликова, байонетний. Дальність зв'язку при використанні варіантів антени: штир 1.5 м з використанням трипроменевої противаги - не менше 6 км; штир 2.7 м - не менше 10 км; біжучої хвилі - не менше 25 км. Час розгортання: при роботі на штирову антену - 5 хв., при роботі на променеву антену - 15 хв. Джерело живлення: 4 батареї КН14 або 2 батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24). Напруга живлення: 4.4 - 5.2 В (2 х 2.4 В). Час роботи (прийом / передача = 3/1): • 12 год. - З батареями КН14; • 17.5 год. - З батареями 2НКП-20; • 21,5 год. - з батареями 2НКП-24. Габаритні розміри, мм: - 310 х 325 х 170. Маса не більше, кг: - 14.

Радіостанція Р-108
1955 : № 11395

Радіостанція Р-105М «Парус-3»

Радіостанція Р-105М «Парус-3».
Радіостанція Р-105М «Парус-3». Військова носима ультракороткохвильова радіостанція призначена для забезпечення зв'язку в ланці рота-взвод мотострілкових і танкових військ. Зібрана за трансиверною схемою (частина функціональних вузлів працює як на прийом, так і на передачу) на субмініатюрних стрижневих лампах. Прийнята на озброєння в 1967 році взамін радіостанцій серії «Астра» (Р 105Д, Р-108Д, Р-109Д). Вироблялась на Воронезькому заводі «Электросигнал». Дата виготовлення 01.1974 р., заводський № 283409. Режим роботи: телефонія з частотною модуляцією. Діапазон частот: 36,0 46,1 МГц. Час безперервної роботи при співвідношенні часу прийому / передачі 3:1 - від 12 до 21,5 годин в залежності від типу батареї. Джерело живлення: чотири акумулятори КН-14 або дві батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24) загальною напругою 4,8 В. Дальність зв'язку: від 6 до 25 км. (залежно від застосовуваної антени). Габарити, мм: 310х325х170. Маса комплекту, кг: не більше 14.

Радіостанція Р-105М «Парус-3»
1974 : № 283409