Радіостанція Р-103М

Радіостанція Р-103М
. Автомобільна короткохвильова радіостанція Р-103М призначена для забезпечення слуховим та букводрукувальним радіозв'язком військові корпуси, а також для забезпечення зв'язку з радіостанціями армійської ланки управління. Має антенний блок і 8 блоків радіостанції, які розміщені на 2-х стійках. Заводський № 101670560. Варіант високочастотної радіостанції підвищеної потужності Р 103М був прийнятий на озброєння в 1962 році. Виготовлялася на Московському телевізійному заводі (підприємство п/я В-8562). Гриф секретності знято в 1966 році. Змонтована на базі шасі автомобіля ГАЗ-63Е в прямокутному дерев’янометалевому кузові з характерним навісом над кабіною. Діапазон частот, МГц: 1-7,5. Потужність передавача, Вт: 50. Кількість каналів: 2500. Дальність зв'язку: в режимі ТГ (телеграф) – 50 км, в режимі ТФ (телефон) – 30 км.

Радіостанція Р-103М

Радіостанція Р-108

Радіостанція Р-108
Армійська УКХ носима лампова радіостанція частотної модуляції (ЧМ). Дуже рідкісна. У 1956-1960 рр. співробітниками КБ Воронізького заводу "Электросигнал" були розроблені радіостанції Р-105, Р-106, Р-108, Р-109. (Головний конструктор - Петров К. Я.) Ці радіостанції пройшли кілька модернізацій і перебували на озброєнні більш 40 років. Виробництво Р-108 велося з 1967 по 1986 роки. Даний екземпляр був випущений в серпні 1983 року, заводський номер 339527. Діапазон робочих частот 28,5 - 36,5 МГц. Відображення частоти: оптична шкала. Тип антенного роз'єму: під антену Куликова, байонетний. Дальність зв'язку при використанні варіантів антени: штир 1.5 м з використанням трипроменевої противаги - не менше 6 км; штир 2.7 м - не менше 10 км; біжучої хвилі - не менше 25 км. Час розгортання: при роботі на штирову антену - 5 хв., при роботі на променеву антену - 15 хв. Джерело живлення: 4 батареї КН14 або 2 батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24). Напруга живлення: 4.4 - 5.2 В (2 х 2.4 В). Час роботи (прийом / передача = 3/1): • 12 год. - З батареями КН14; • 17.5 год. - З батареями 2НКП-20; • 21,5 год. - з батареями 2НКП-24. Габаритні розміри, мм: - 310 х 325 х 170. Маса не більше, кг: - 14.

Радіостанція Р-108
1955 : № 11395

Радіостанція Р-126

Радіостанція Р-126
Призначена для організації двостороннього безпошукового і безналаштовного зв'язку в ротній мережі. Переносна, ранцева, симплексна ультракороткохвильова, частотної модуляції радіостанція військового призначення. Найменша з лампових радіостанцій, що мають супергетеродинний приймач. Виготовлена у травні 1967 р, заводський № 029128. Випускалася з 1962 року. Конструкція з одинадцяти радіоламп розміщена в надійному литому корпусі. Діапазон частот: 48,5-51,5 МГц, кількість робочих частот - 31. Чутливість приймача не гірше 2 мкВ (відношення сигнал / шум 5:1), смуга пропускання від 50 (ослаблення в два рази) до 220 КГц (ослаблення в тисячу разів). Єдина проміжна частота (ПЧ) дорівнює 1,88 МГц. На виході в гарнітурі встановлено телефон ТА-56М (опір постійному струму 50 Ом). Регулятора гучності немає. Потужність передавача - 0,3 Вт. Дальність зв’язку – 2 км. Живлення від двох срібно-цинкових акумуляторів СЦД-12. Струм споживання в режимі прийому 0,75 А, в режимі передачі 1,5 А. Для роботи на морозі між акумуляторами вкладається електричний обігрівач. Габарити, мм: - 210×105×180. Маса, кг: - 2,8.

Радіостанція Р-126
1967 : № 029128

Радіостанція Р-105М «Парус-3»

Радіостанція Р-105М «Парус-3».
Радіостанція Р-105М «Парус-3». Військова носима ультракороткохвильова радіостанція призначена для забезпечення зв'язку в ланці рота-взвод мотострілкових і танкових військ. Зібрана за трансиверною схемою (частина функціональних вузлів працює як на прийом, так і на передачу) на субмініатюрних стрижневих лампах. Прийнята на озброєння в 1967 році взамін радіостанцій серії «Астра» (Р 105Д, Р-108Д, Р-109Д). Вироблялась на Воронезькому заводі «Электросигнал». Дата виготовлення 01.1974 р., заводський № 283409. Режим роботи: телефонія з частотною модуляцією. Діапазон частот: 36,0 46,1 МГц. Час безперервної роботи при співвідношенні часу прийому / передачі 3:1 - від 12 до 21,5 годин в залежності від типу батареї. Джерело живлення: чотири акумулятори КН-14 або дві батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24) загальною напругою 4,8 В. Дальність зв'язку: від 6 до 25 км. (залежно від застосовуваної антени). Габарити, мм: 310х325х170. Маса комплекту, кг: не більше 14.

Радіостанція Р-105М «Парус-3»
1974 : № 283409

Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний

Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний
Призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях. Розроблено на ''ВНАИЗ'' - Всесоюзний науково-дослідний інститут звукозапису, м. Москва. Виготовлявся з 1957 року. Швидкість обертання диска при запису або відтворенні змінна: від 35 до 100 об./хв. Час запису: на мінімальній швидкості - 5 хвилин, на максимальній швидкості - 2 хвилини. Діапазон робочих частот змінний: від 300 ... 5000 Гц на початку диска до 300 ... 3000 Гц в кінці. У магнітофоні є низькочастотний вузькосмуговий фільтр, що дозволяє виділити дуже слабкий сигнал при відтворенні. Записуючий диск схожий на грамплатівку з нанесеним на диск феромагнітним матеріалом. Використання дискового носія забезпечує швидкий доступ і повторне програвання будь-якого місця запису. Магнітна головка звукознімача виконує дві функції: запис і відтворення. Стирання записів проводиться розмагнічуванням диска в окремому пристрої.

Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний
1964 : № 1662

Диктофон-магнітофон запису переговорів радистів П-180М

Магнітофон-диктофон П-180-М
Магнітофон-диктофон запису переговорів радистів П-180М Військовий бобінний записуючий магнітофон-диктофон П-180-М серії 169 являє собою приставку для запису мовних фонограм і прослуховування їх через головні телефони або зовнішній підсилювач низької чистоти. Диктофон забезпечує запис і відтворення смуги звукових частот від 300 Гц до 4500 Гц. Звуконосій - магнітна стрічка А 3601-6Б (А2601-6Б). Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 2-х годин. Швидкість руху звуконосія при напрузі живлення 13 В - 4,76 см/с. Час прискореної перемотки стрічки в одну сторону при напрузі живлення 13 В - не більше 4 хв. 30 сек. Напруга живлення підсилювальних пристроїв і двигуна - 10-16 В. Тривалість безперервної роботи при живленні від 6-ти батарей типу 3336Л - не менше 2-х годин. Споживана потужність при живленні від мережі змінного струму 50 Гц через виносний випрямляч - не більше 15 ВА. Габарити диктофона, мм - 310x225x111. Маса похідного комплекту (диктофон з джерелами живлення в чохлі, мікрофон і головні телефони) - не більше 9 кг.

Диктофон-магнітофон запису переговорів радистів П-180М

Магнітофон П-182

Магнітофон П-182
Багатоканальний ламповий магнітофон П-182 призначений для запису та відтворення звукової інформації. Відноситься до спеціальної апаратури. Входить до складу об’єктів зв’язку, зокрема радіостанції Р-357 середньої потужності короткохвильового діапазону на базі шасі автомобіля УРАЛ-375АМ в кузові К2.375. Запис виконується на касету, яка має чотири доріжки з індикацією роботи (чотири лампочки зеленого кольору). Відтворення запису та запис мають свою індикацію роботи. Касета використовується завбільшки як VHS-, але в два рази товща. Сам магнітофон багатоканальний. Має чотири швидкості запису (17, 150, 250, 500). Перемикання швидкостей виконується оператором механічно. Використовувався на Кубі під час Карибської кризи в 1962 році.

Магнітофон П-182 // Серія-А, заводський № 136032.

Радіостанція "Север"
1942

Радіостанція "Север".
Радіостанція "Север" Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення. Розроблена у 1939 році конструктором Б. Міхаліним. Випускалась на Ленінградському заводі імені Козицького з грудня 1941 року. В кінці 1942 року випускали близько 2000 радіостанцій в місяць. На них у партизанських загонах і розвідувальних групах в тилу ворога працювали понад 3000 розвідників. Для введення супротивника в оману (в разі захоплення розвідників) на лицьовій панелі написи робились англійською мовою. Малі габарити і вага (менше 3 кг) були досягнуті конструктором завдяки використанню одних і тих же деталей і радіоламп як на прийом так і на передачу (трансиверна схема). Всього за роки війни в тил німецько-фашистських військ було поставлено понад 7000 станцій "Север". Діапазон частот (прийом / передача) - 3,62-12,25 / 3,62-6,25 МГц розбитий на два піддіапазони. Дальність зв’язку, км: - до 400. Габарити, мм: - 210 × 160 × 110. Маса прийомопередавача, кг: - до 3. Маса джерел живлення, кг: - 6. Маса повного комплекту, кг: - не більше 10.

Радіостанція "Север"

Радіостанція Р-105Д "Астра-3"

Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
Радіостанція Р-105Д "Астра-3" Військова ультракороткохвильова радіостанція призначена для забезпечення зв'язку в ланці рота-взвод мотострілкових і танкових військ. Розроблена наприкінці 1940-х років в Науковому дослідницько-випробувальному інституті зв'язку сухопутних військ (НИИИС СВ). Прийнята на озброєння в 1957 році. Вироблялась на Воронезькому заводі «Электросигнал». Дата виготовлення 06.1963 року, заводський № 339527. Ранцева, телефонна з частотною модуляцією, приймально-передавальна, з можливістю дистанційного керування та ретрансляції. Забезпечує безпошуковий і безналаштовний зв'язок в радіомережах і в автомобільних радіовузлах. Робоча частота: 36,0 – 46,1 МГц. Вихідна потужність: не менше 1 Вт. Тип джерела живлення: 2 батареї 2НКН-24 або 2КН-32. Напруга живлення: 4,8 В (2х2,4). Габарити, мм: 365х385х230. Маса, кг: 21,0.

Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
1963 : № 339527

Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний

Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04. Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод. Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708. Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин. Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини. Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду. Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».

Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний

Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Танк Т-34/85

Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева). Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників. Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною. Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз. Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним. В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год. Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.

Танк Т-34/85

Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485

Муром

Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні). Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд. У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових. Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій Зчіпна вага 45500-54000 кг. Мінімальна крива повороту радіусом 40 м. Потужність 320 к. с. Максимальна швидкість 35 км/год. Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.

Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485