Ольга Баркова
DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

DC-Visu, v.3-1: опис, настанова. - 2020 р.

І.М. Дзюба
Енциклопедія Сучасної України

«Енциклопедія Сучасної України». Том 8

Енциклопедія Сучасної України

Прилад управління і контролю Р-355

Прилад управління і контролю Р-355
Є складовою частиною спецапаратури радіовузла, що забезпечує двосторонній радіозв'язок з переносними кореспондентськими радіостанціями. Використовувався в підрозділах радіорозвідки і радіоперехоплення. Рідкісний прилад, вироблено в дуже малій кількості. Відсутній в радіомузеях. Спецапаратура (радіоприймач Р250М, дисковий магнітофон П-181, прилад управління і контролю Р-355) розміщується в стаціонарних спецвузлах, а також у рухомих військових радіостанціях типу Р-830, Р 820М, Р-118БМ, Р-357, що працюють на стоянці безпосередньо з кузова або з радіовинесеного приймального пункту (РВПП). Прилад управління і контролю Р-355 забезпечує:  звуження смуги каналу зв'язку від кореспондента до радіовузла;  автоматичну подачу відповідного сигналу або автоматичне включення магнітофона;  запис АМ (амплітудної модуляції) сигналу швидкодіючої радіотелеграфії на дисковому магнітофоні;  запис на магнітофоні позивних сигналів кореспондента при зв'язку за контролем;  слуховий прийом телеграфної роботи кореспондента при подачі з ручною швидкістю;  автоматичну комутацію для передачі кореспонденту повідомлень телеграфом або радіотелефоном;  вибір вільного каналу, візуальний контроль за сигналом кореспондента. У приладі використовується 17 ламп, електронно-променева трубка 8ЛО29І, два стабілітрона СГ2С і один СГ1П-Е-В. Джерелом живлення є мережа змінного струму з напругою 127 і 220 В частотою 50 Гц (через випрямляч, поміщений в кожусі приладу). Габарити, мм 486х338х362. Маса, кг 36.

Прилад управління і контролю Р-355

Польовий телефон ТАИ-43

Польовий телефон ТАИ-43
Польовий телефон ТАИ-4 з індукторним викликом зразка 1943 року. До 1957 року був основним польовим телефоном Радянської армії. Розроблений Науково-дослідним випробувальним інститутом зв'язку Червоної Армії (НИИИС КА) під керівництвом О. І. Репіної, яка після війни керувала розробкою наступної базової моделі польового телефону Радянської армії - моделі ТА-57. Випускався на Пермському телефонному заводі в дерев'яному корпусі захисного кольору, а пізніше – в коричневому бакелітовому корпусі. Живлення від одного елемента типу «3В» або «3С» напругою 1,5 В. Дальність зв'язку по польовому дроту марки ВТФ-7х2 - до 25 км, а по повітряній лінії (дріт 3 мм) - до 250 км. Апарат може бути включений в лінію як по дводротовій, так і по однодротовій схемі. Габарити, мм: 280х210х110. Маса з елементом живлення, кг: 4,6.

Польовий телефон ТАИ-43