Армійська короткохвильова радіостанція фронтової розвідки Р-131 "Ваза".
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Радіопередавач Р-128.
Радіопередавач Р-128.
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128 використовувався спецназом як маяк при скиданні вантажу на платформах з парашутом для його швидкого пошуку.
Виготовлений в 1965 р. на Воронезькому заводі «Электросигнал». Заводський № 042029.
Видає безперервний тон частотою від 44 до 50 МГц.
На десантовану з воєннотранспортних літаків спецтехніку Повітряно-десантних військ на платформах з парашутною системою закріплювався радіопередавач Р-128 (в якості радіомаяка), а десантники за допомогою пеленгатора визначали напрямок на об'єкт. При обертанні корпусу пеленгатора відбувалася зміна гучності сигналу радіомаяка і визначався напрямок на шуканий об'єкт (радіомаяк).
Маркерний радіопередавач Р-128 включався в роботу шнуром при спрацюванні парашутної системи після десантування.
Згодом був замінений передавачем Р-255 МП.
Живлення від батареї НКН-20.
1965
Опубліковано: 2017-04-07
Радіоприймач Р-160П «Вспышка».
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Радіоприймач III покоління (базова версія) Р-160П призначений для прийому телефонних і телеграфних радіосигналів в KХ і УКХ діапазонах при автономній роботі або у складі автоматизованого комплексу радіозв'язку.
Розроблений в Омському НДІ приладобудування на початку 60-х років.
Виготовлявся на Тамбовському заводі "Революционный труд" та Омському заводі ім. Козицького.
Схема радіоприймача - супергетеродин з потрійним перетворенням частоти з однокварцевою системою стабілізації частот гетеродинів.
Радіоприймач має 8 модифікацій. Використовувався у військово-морському флоті, військово-повітряних силах і цивільній авіації.
Забезпечує прийом сигналів на фіксованих частотах кратних 10 Гц в діапазоні 1,5 - 59,99999 МГц.
Короткохвильовий діапазон радіоприймача розбитий на десять, а ультракороткохвильовий діапазон - на три піддіапазони.
Перехід з одного піддіапазону на інший і налаштування радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами на лицьовій панелі виробу або пульта дистанційного керування, здійснюється автоматично.
Час, необхідний для переналаштування виробу з однієї частоти на іншу, не перевищує 0,3 с.
Електроживлення може здійснюватися від однофазної мережі змінного струму:
- напругою 220 або 127 В з частотою 50 Гц;
- напругою 220 або 115 В з частотою 400 Гц.
Споживана потужність становить 290 Вт.
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Армійська короткохвильова радіостанція фронтової розвідки Р-131 "Ваза".
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Радіопередавач Р-128.
Радіопередавач Р-128.
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128 використовувався спецназом як маяк при скиданні вантажу на платформах з парашутом для його швидкого пошуку.
Виготовлений в 1965 р. на Воронезькому заводі «Электросигнал». Заводський № 042029.
Видає безперервний тон частотою від 44 до 50 МГц.
На десантовану з воєннотранспортних літаків спецтехніку Повітряно-десантних військ на платформах з парашутною системою закріплювався радіопередавач Р-128 (в якості радіомаяка), а десантники за допомогою пеленгатора визначали напрямок на об'єкт. При обертанні корпусу пеленгатора відбувалася зміна гучності сигналу радіомаяка і визначався напрямок на шуканий об'єкт (радіомаяк).
Маркерний радіопередавач Р-128 включався в роботу шнуром при спрацюванні парашутної системи після десантування.
Згодом був замінений передавачем Р-255 МП.
Живлення від батареї НКН-20.
1965
Опубліковано: 2017-04-07
Радіоприймач Р-160П «Вспышка».
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Радіоприймач III покоління (базова версія) Р-160П призначений для прийому телефонних і телеграфних радіосигналів в KХ і УКХ діапазонах при автономній роботі або у складі автоматизованого комплексу радіозв'язку.
Розроблений в Омському НДІ приладобудування на початку 60-х років.
Виготовлявся на Тамбовському заводі "Революционный труд" та Омському заводі ім. Козицького.
Схема радіоприймача - супергетеродин з потрійним перетворенням частоти з однокварцевою системою стабілізації частот гетеродинів.
Радіоприймач має 8 модифікацій. Використовувався у військово-морському флоті, військово-повітряних силах і цивільній авіації.
Забезпечує прийом сигналів на фіксованих частотах кратних 10 Гц в діапазоні 1,5 - 59,99999 МГц.
Короткохвильовий діапазон радіоприймача розбитий на десять, а ультракороткохвильовий діапазон - на три піддіапазони.
Перехід з одного піддіапазону на інший і налаштування радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами на лицьовій панелі виробу або пульта дистанційного керування, здійснюється автоматично.
Час, необхідний для переналаштування виробу з однієї частоти на іншу, не перевищує 0,3 с.
Електроживлення може здійснюватися від однофазної мережі змінного струму:
- напругою 220 або 127 В з частотою 50 Гц;
- напругою 220 або 115 В з частотою 400 Гц.
Споживана потужність становить 290 Вт.
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Армійська короткохвильова радіостанція фронтової розвідки Р-131 "Ваза".
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Радіопередавач Р-128.
Радіопередавач Р-128.
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128 використовувався спецназом як маяк при скиданні вантажу на платформах з парашутом для його швидкого пошуку.
Виготовлений в 1965 р. на Воронезькому заводі «Электросигнал». Заводський № 042029.
Видає безперервний тон частотою від 44 до 50 МГц.
На десантовану з воєннотранспортних літаків спецтехніку Повітряно-десантних військ на платформах з парашутною системою закріплювався радіопередавач Р-128 (в якості радіомаяка), а десантники за допомогою пеленгатора визначали напрямок на об'єкт. При обертанні корпусу пеленгатора відбувалася зміна гучності сигналу радіомаяка і визначався напрямок на шуканий об'єкт (радіомаяк).
Маркерний радіопередавач Р-128 включався в роботу шнуром при спрацюванні парашутної системи після десантування.
Згодом був замінений передавачем Р-255 МП.
Живлення від батареї НКН-20.
1965
Опубліковано: 2017-04-07
Радіоприймач Р-160П «Вспышка».
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Радіоприймач III покоління (базова версія) Р-160П призначений для прийому телефонних і телеграфних радіосигналів в KХ і УКХ діапазонах при автономній роботі або у складі автоматизованого комплексу радіозв'язку.
Розроблений в Омському НДІ приладобудування на початку 60-х років.
Виготовлявся на Тамбовському заводі "Революционный труд" та Омському заводі ім. Козицького.
Схема радіоприймача - супергетеродин з потрійним перетворенням частоти з однокварцевою системою стабілізації частот гетеродинів.
Радіоприймач має 8 модифікацій. Використовувався у військово-морському флоті, військово-повітряних силах і цивільній авіації.
Забезпечує прийом сигналів на фіксованих частотах кратних 10 Гц в діапазоні 1,5 - 59,99999 МГц.
Короткохвильовий діапазон радіоприймача розбитий на десять, а ультракороткохвильовий діапазон - на три піддіапазони.
Перехід з одного піддіапазону на інший і налаштування радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами на лицьовій панелі виробу або пульта дистанційного керування, здійснюється автоматично.
Час, необхідний для переналаштування виробу з однієї частоти на іншу, не перевищує 0,3 с.
Електроживлення може здійснюватися від однофазної мережі змінного струму:
- напругою 220 або 127 В з частотою 50 Гц;
- напругою 220 або 115 В з частотою 400 Гц.
Споживана потужність становить 290 Вт.
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Опубліковано: 2017-04-07
Радіостанція Р-131 "Ваза"
Радіостанція Р-131 "Ваза"
Радіостанція Р-131 "Ваза"
Армійська короткохвильова радіостанція фронтової розвідки.
Заводський № 020233.
Виготовлялась з кінця 50-х років в УРСР у м. Дніпропетровську.
Елементна база радіостанції - стрижневі радіолампи, що робить її стійкою до електромагнітного випромінювання при ядерному вибуху. Перетворювач виготовлено на транзисторах.
Наявність виду роботи БПЧ (блок перетворення частоти) говорить про приналежність до високомобільних груп швидкого пересування.
Дуже економічна, має малі габарити, традиційно пофарбована в колір хакі.
Ззаду радіостанції передбачений відсік для розміщення акумуляторів. Внизу має роз'єм для підключення датчика буквопечатання.
Діапазон робочих частот 1.0-8.0 МГц. Число піддіапазонів - 2 (1-3.68; і 3.66-8 МГц).
Вихідна потужність передавача - 0,5 Вт.
Живлення рації - 5 В.
Радіостанція Р-131 "Ваза"
Обсяг: 12 мб
Армійська короткохвильова радіостанція фронтової розвідки Р-131 "Ваза".
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/82 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-173 "Абзац"
Радіостанція Р-173 "Абзац"
Радіостанція Р-173 "Абзац"
Армійська симплексна ультракороткохвильова радіостанція III покоління. Радіостанція зібрана за трансиверною схемою. Заводський № 225306.
Призначена для забезпечення двостороннього телефонного радіозв'язку між рухомими об'єктами при русі і на стоянці. Забезпечує прийом і передачу інформації в режимі безпошукового і безналаштовного зв'язку.
Вироблялася Рязанським радіозаводом. В даний час не виробляється і замінюється радіостанціями Р-173М "Абзац-М" (з можливістю прийому і передачі цифрової інформації зі швидкістю 16 Кбіт/сек.).
Налаштування на частоту проводиться шляхом вибору режиму ЗПЧ (заздалегідь підготовлених частот). Кількість ЗПЧ – 10. Час переходу з однієї частоти на іншу - 3 сек.
Радіостанція забезпечує можливість роботи в умовах постановки радіоперешкод. Має шумопонижувач по НЧ (низькочастотному) сигналу і пригнічувач імпульсних перешкод.
Тип джерела живлення: мережа 27 В, мережі 12 В або 220 В (додатково поставляються блоки живлення).
Дальність зв'язку на основну 2-х метрову штирьову антену - до 20 км.
Наробка на відмову: 6000 годин.
Радіостанція Р-173 "Абзац"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/83 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-350 "Орел"
Радіостанція Р-350 "Орел"
Радіостанція Р-350 "Орел"
Переносна короткохвильова радіостанція призначена для ведення радіосеансів з радіовузлами фронтової розвідки. Заводський № 0204941061.
Використовувалася підрозділами спецпризначення і розвідгрупами парашутного десанту.
Випускалася з початку 50-х років в м. Запоріжжі та в м. Дніпропетровську. Елементна база радіостанції - радіолампи серії 2Ж27Л.
Комплекси радіовузлів дозволяли автоматично налаштовувати передавачі та приймачі на 10 заздалегідь підготовлених радіочастот, передавати інформацію зі швидкістю 150 груп на хвилину, що значно скорочувало час проведення сеансів зв'язку і прискорювало проходження інформації. Це зменшувало можливість перехоплення інформації та визначення місця роботи станції. Таким чином, значно ускладнювалися дії радіоконтррозвідки противника, підвищувалася невразливість радіозв'язку.
Текст інформації записувався дисковим магнітофоном на стандартну фотоплівку (35 мм.).
Живлення від мережі змінного струму і від акумуляторів, включаючи автомобільні.
Габарити, мм: 325x306x151.
Маса, кг: 12.8.
Радіостанція Р-350 "Орел"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/84 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-354 "Шмель"
Радіостанція Р-354 "Шмель
Радіостанція Р-354 "Шмель".
Армійська КХ радіостанція Р-354 "Шмель" використовувалась підрозділами спецпризначення, парашутними десантними групами розвідки. Широко використовувалась при веденні бойових дій в Демократичній республіці Афганістан.
Виготовлялась з 1970 року після радіостанції Р-353 "Протон". Елементна база – транзистори, модуляція амплітудна. Заводський № 025409.
Має вбудований датчик Морзе для передачі цифр і пристрій для протягування 8 мм. кіноплівки для прискореної передачі кодованих повідомлень.
Передача інформації здійснюється двома способами: ключем Морзе (напівавтоматичний датчик) - зі швидкістю 12-15 груп/ хв., автоматичним датчиком - зі швидкістю 250 груп/хв.
Реєстрація інформації в штабі здійснювалась шляхом запису на магнітофон з наступним відтворенням на слух.
Діапазон частот: передавача - 2,5-15 МГц, приймача - 2-15,5 МГц.
Живлення: - акумуляторна батарея 4СЦМ-5 або акумулятор 10КНП-6С (6 В).
Потужність передавача: не менше 10 Вт.
Дальність зв'язку, км: 150-1500.
Маса комплекту, кг: 14.
Радіостанція Р-354 "Шмель"
Обсяг: 12 мб
Армійська КХ радіостанція Р-354 "Шмель"
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/85 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-851
Радіостанція Р-851
Радіостанція Р-851
Авіаційна аварійна радіостанція призначена для зв'язку екіпажу літака, що потерпів аварію, з базами і літаками пошуково-рятувальної служби.
Заводський № 000175.
Є досить рідкісний екземпляр аварійної авіаційної радіостанції, яка застосовувалась на військових літаках Ан-22 і ТУ-16, потім була замінена на іншу.
Має три фіксовані частоти: 2182, 4364, 8364 кГц.
Види роботи: телефон (ТЛФ), ручний телеграф (ТЛГ), автоматична подача сигналу лиха в телеграфному режимі (SOS).
Живлення від 6-ти кадмієво-нікелевих акумуляторних батарей типу КНП-14 (має 2 комплекти).
Комплект акумуляторів забезпечує 12 годин безперервної роботи при співвідношенні часу прийому до часу передачі як 3:1.
Габарити радіостанції,мм: 650х335х195.
Маса, кг: 15,5.
Радіостанція Р-851
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/86 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіопередавач Р-128
Радіопередавач Р-128.
Радіопередавач Р-128.
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128 використовувався спецназом як маяк при скиданні вантажу на платформах з парашутом для його швидкого пошуку.
Виготовлений в 1965 р. на Воронезькому заводі «Электросигнал». Заводський № 042029.
Видає безперервний тон частотою від 44 до 50 МГц.
На десантовану з воєннотранспортних літаків спецтехніку Повітряно-десантних військ на платформах з парашутною системою закріплювався радіопередавач Р-128 (в якості радіомаяка), а десантники за допомогою пеленгатора визначали напрямок на об'єкт. При обертанні корпусу пеленгатора відбувалася зміна гучності сигналу радіомаяка і визначався напрямок на шуканий об'єкт (радіомаяк).
Маркерний радіопередавач Р-128 включався в роботу шнуром при спрацюванні парашутної системи після десантування.
Згодом був замінений передавачем Р-255 МП.
Живлення від батареї НКН-20.
Радіопередавач Р-128
1965 : № 042029
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/87 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач «ВОЛНА-К»
Радіопередавач Р-128.
Радіопередавач Р-128.
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128 використовувався спецназом як маяк при скиданні вантажу на платформах з парашутом для його швидкого пошуку.
Виготовлений в 1965 р. на Воронезькому заводі «Электросигнал». Заводський № 042029.
Видає безперервний тон частотою від 44 до 50 МГц.
На десантовану з воєннотранспортних літаків спецтехніку Повітряно-десантних військ на платформах з парашутною системою закріплювався радіопередавач Р-128 (в якості радіомаяка), а десантники за допомогою пеленгатора визначали напрямок на об'єкт. При обертанні корпусу пеленгатора відбувалася зміна гучності сигналу радіомаяка і визначався напрямок на шуканий об'єкт (радіомаяк).
Маркерний радіопередавач Р-128 включався в роботу шнуром при спрацюванні парашутної системи після десантування.
Згодом був замінений передавачем Р-255 МП.
Живлення від батареї НКН-20.
Радіоприймач «ВОЛНА-К»
Обсяг: 12 мб
Авіадесантний маркерний УКХ радіопередавач Р-128.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/88 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Радіоприймач Р-160П «Вспышка».
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Радіоприймач III покоління (базова версія) Р-160П призначений для прийому телефонних і телеграфних радіосигналів в KХ і УКХ діапазонах при автономній роботі або у складі автоматизованого комплексу радіозв'язку.
Розроблений в Омському НДІ приладобудування на початку 60-х років.
Виготовлявся на Тамбовському заводі "Революционный труд" та Омському заводі ім. Козицького.
Схема радіоприймача - супергетеродин з потрійним перетворенням частоти з однокварцевою системою стабілізації частот гетеродинів.
Радіоприймач має 8 модифікацій. Використовувався у військово-морському флоті, військово-повітряних силах і цивільній авіації.
Забезпечує прийом сигналів на фіксованих частотах кратних 10 Гц в діапазоні 1,5 - 59,99999 МГц.
Короткохвильовий діапазон радіоприймача розбитий на десять, а ультракороткохвильовий діапазон - на три піддіапазони.
Перехід з одного піддіапазону на інший і налаштування радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами на лицьовій панелі виробу або пульта дистанційного керування, здійснюється автоматично.
Час, необхідний для переналаштування виробу з однієї частоти на іншу, не перевищує 0,3 с.
Електроживлення може здійснюватися від однофазної мережі змінного струму:
- напругою 220 або 127 В з частотою 50 Гц;
- напругою 220 або 115 В з частотою 400 Гц.
Споживана потужність становить 290 Вт.
Радіоприймач Р-160П «Вспышка»
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/89 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач Р-250М2 «Кит М2»
Радіоприймач Р-250М2 «Кит М2»
Радіоприймач Р-250М2 «Кит М2»
Стаціонарний короткохвильовий радіоприймач на 20 радіолампах застосовувався на суші і на морі для забезпечення дальнього зв’язку, радіорозвідки і пеленгації. Військового і цивільного призначення.
Професійний КХ радіоприймач спочатку називався АС-2 (за ініціалами автора-розробника приймача Антона Антоновича Савельєва), а потім був перейменований в "Р-250".
Випускався з 1966 по 1980 роки. Заводський № 1155760178.
Головна відмінність від Р-250 — замість металевих ламп застосовано пальчикові. Введені невеликі схемні зміни. У тропічному виконанні приймач називався Р-250М2Т (у колишніх модифікацій не було спеціального тропічного варіанта).
Має високу чутливість, відмінну динаміку і стабільність в роботі.
Діапазон частот: 1.5 - 25.5 МГц (12 піддіапазонів).
Електроживлення: ~127/220 В, 50 Гц. Маса блоку живлення зменшена до 9 кг за рахунок відмови від ферорезонансного стабілізатора.
Габарити, мм: 660х472х445.
Маса, кг: 95.
Радіоприймач Р-250М2 «Кит М2»
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/90 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач Р-309 «Ячмень»
Радіоприймач Р-309 «Ячмень».
Радіоприймач Р-309 «Ячмень».
Короткохвильовий професійний радіоприймач радіорозвідки високого класу. Можна використовувати в якості пошукового.
Призначений для радіорозвідки. Головний конструктор М. І. Корольов. Розроблявся в середині 60 років.
Вироблявся серійно на Харківському радіозаводі імені 25-го з'їзду КПРС і радіозаводі в м. Каслі (Челябінська обл., СРСР). Заводський № 529022.
За схемою зроблений на 25 надмініатюрних лампах з стрижневими електродами. Економічний за живленням, тихий в експлуатації.
Діапазон частот 1-36 МГц розбитий на 8 піддіапазонів з перекриттям.
Має перемикач типів антен і захист входу від перенапруги. Фотошкала і кварцовий калібратор забезпечують точне налаштування.
Живлення здійснюється через зовнішній блок - від мережі 220 (127) В або акумулятора напругою 12 В.
Габарити, мм: 480х290х440.
Маса: приймача, кг: – 33, блока живлення, кг: – 14.
Радіоприймач Р-309 «Ячмень»
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/91 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач Р-310М "Дозор"
Радіоприймач Р-310М "Дозор"
Радіоприймач Р-310М "Дозор".
Призначений для радіостеження і перехоплення радіотелеграфних і радіотелефонних сигналів в КХ діапазоні. Випускався з 1958 року. Заводський № 131990162.
Використовується в автомобільних радіовузлах і на приймальних пунктах.
Конструктивно виконаний на 15 лампах економічної серії типу 2Ж27Л і розрахований на цілодобову безперервну роботу.
Діапазон частот радіоприймача плавний від 1,5 до 25 МГц (12-200 м) і розбитий на 6 піддіапазонів. Володіє високою стабільністю частоти.
Має дві шкали настройки: грубої настройки і точної настройки (оптична).
Живлення радіоприймача здійснюється через з’ємний блок, що дозволяє використовувати в якості джерела живлення:
- мережу змінного струму з напругою 127 і 220 В;
- джерела постійного струму з напругою 2,5 і 5 В.
Габарити, мм: 640х470х490.
Маса з блоком живлення і амортизаторами, кг: - не перевищує 66,5.
Радіоприймач Р-310М "Дозор"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/92 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіоприймач Р-313М2
Радіоприймач Р-313М2
Радіоприймач Р-313М2.
Переносний армійський УКХ радіоприймач Р-313М2 призначений для прийому на слух телефонних сигналів з амплітудною і частотною модуляцією, телеграфних сигналів за допомогою внутрішньої тонмодуляціі, а також для роботи з іншими пристроями. Заводський № 020267.
Приймач може працювати в польових і стаціонарних умовах, на рухомих об'єктах на стоянці і на ходу при температурі навколишнього повітря від -50°С до + 50°С.
Діапазон робочих частот від 100 до 425 МГц розбитий на чотири піддіапазони.
Живлення приймача може здійснюватися від акумуляторної упаковки, що містить батарею з 5 послідовно з'єднаних акумуляторів типу 2НКП-20У2, а також від мережі змінного струму напругою 220/127 В, 50 Гц і бортової мережі з напругою 26 В.
Габаритні розміри, мм: 235х370х335.
Маса, кг: 19.
Радіоприймач Р-313М2
Обсяг: 12 мб
Переносний армійський УКХ радіоприймач Р-313М2.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/93 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.