Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т»
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Апаратура ущільнення П-303-П
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик Р-014Д
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм.
Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ).
Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем.
Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних.
Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик коду Морзе Р-010
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216.
Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор П-193М
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності.
Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування.
Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом.
Передбачена можливість циркулярного з'єднання.
Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В.
Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях:
-з кабелем П-275 - 10-12 км.
-з кабелем П-274 - 20-25 км.
Час розгортання: – 6 хвилин.
Габарити комутатора: 312х173х234 мм.
Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні).
Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд.
У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових.
Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій
Зчіпна вага 45500-54000 кг.
Мінімальна крива повороту радіусом 40 м.
Потужність 320 к. с.
Максимальна швидкість 35 км/год.
Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева).
Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників.
Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною.
Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз.
Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним.
В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год.
Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04.
Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод.
Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708.
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин.
Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини.
Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду.
Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т»
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Апаратура ущільнення П-303-П
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик Р-014Д
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм.
Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ).
Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем.
Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних.
Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик коду Морзе Р-010
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216.
Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор П-193М
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності.
Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування.
Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом.
Передбачена можливість циркулярного з'єднання.
Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В.
Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях:
-з кабелем П-275 - 10-12 км.
-з кабелем П-274 - 20-25 км.
Час розгортання: – 6 хвилин.
Габарити комутатора: 312х173х234 мм.
Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні).
Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд.
У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових.
Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій
Зчіпна вага 45500-54000 кг.
Мінімальна крива повороту радіусом 40 м.
Потужність 320 к. с.
Максимальна швидкість 35 км/год.
Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева).
Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників.
Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною.
Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз.
Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним.
В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год.
Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04.
Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод.
Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708.
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин.
Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини.
Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду.
Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т»
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Апаратура ущільнення П-303-П
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик Р-014Д
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм.
Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ).
Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем.
Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних.
Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Датчик коду Морзе Р-010
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216.
Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор П-193М
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності.
Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування.
Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом.
Передбачена можливість циркулярного з'єднання.
Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В.
Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях:
-з кабелем П-275 - 10-12 км.
-з кабелем П-274 - 20-25 км.
Час розгортання: – 6 хвилин.
Габарити комутатора: 312х173х234 мм.
Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні).
Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд.
У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових.
Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій
Зчіпна вага 45500-54000 кг.
Мінімальна крива повороту радіусом 40 м.
Потужність 320 к. с.
Максимальна швидкість 35 км/год.
Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева).
Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників.
Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною.
Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз.
Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним.
В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год.
Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04.
Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод.
Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708.
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин.
Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини.
Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду.
Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Міль М.Л.
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Свіднік (Польща)
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Перший у світі легкий вертоліт з двома газотурбінними двигунами ГТД-350 потужністю по 400 к.с.
Створений під керівництвом Генерального конструктора М.Л. Міля.
Перший політ вертольота даного типу виконано 22 вересня 1961року.
Серійне виробництво здійснювалось в Польщі у 1965-1992 роках концерном «PZL» на вертольотному заводі «WSK Swidnik» у м. Свіднік Люблінського воєводства. Всього випущено 5418 вертольотів даного типу у 24 модифікаціях.
Основні льотні дані:
Злітна вага, кг – 3500
Максимальна швидкість, км/год – 210
Максимальна висота польоту, м – до 4000
Дальність польоту, км – 580
Корисне навантаження – 10 пасажирів (або 800 кг вантажу)
Одногвинтову схему вертольота з рульовим гвинтом та автоматом перекошування лопатей вперше запропонував російський інженер Б. М. Юр’єв у 1911 році.
Доведення до працездатного стану цієї схеми здійснив авіаконструктор І.І. Сікорський у 1942 році в США на гелікоптері R-4, який вперше у світовій практиці виготовлявся серійно.
Вертоліт Мі-2 переданий до Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» Державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» у червні 2009 року.
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автори та відповідальні:
Міль М.Л.
Обсяг: 12 мб
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/62 |
Дата онлайнової публікації | 2017-02-27 |
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т"
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т»
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/63 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Апаратура ущільнення П-303-П
Апаратура ущільнення П-303-П
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Апаратура ущільнення П-303-П
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/64 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Датчик Р-014Д
Датчик Р-014Д
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм.
Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ).
Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем.
Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних.
Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Датчик Р-014Д
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/65 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Датчик коду Морзе Р-010
Датчик коду Морзе Р-010
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Датчик коду Морзе Р-010
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/66 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216.
Маса, кг: 7,5.
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/67 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах.
Габарити в металевому корпусі, мм: 310х141х207.
Маса, кг: 7,5.
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Обсяг: 12 мб
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/68 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор П-193М
Комутатор П-193М
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності.
Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування.
Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом.
Передбачена можливість циркулярного з'єднання.
Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В.
Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях:
-з кабелем П-275 - 10-12 км.
-з кабелем П-274 - 20-25 км.
Час розгортання: – 6 хвилин.
Габарити комутатора: 312х173х234 мм.
Маса: не більше 13 кг.
Комутатор П-193М
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/69 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485
Муром
Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні).
Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд.
У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових.
Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій
Зчіпна вага 45500-54000 кг.
Мінімальна крива повороту радіусом 40 м.
Потужність 320 к. с.
Максимальна швидкість 35 км/год.
Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485
Автори та відповідальні:
Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості ,
Муромський паровозобудівний завод
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/70 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-23 |
Люльєв Л.В.
зенітна гармата КС-19
100 мм зенітна гармата КС-19
Розроблена конструкторським бюро заводу № 8 під керівництвом Л.В. Люльєва у 1947 році. 1948 року система під назвою КС-19 прийнята на озброєння. Призначена для ураження повітряних цілей, що мають швидкість до 1200 км / год. і висоту польоту до 15 км.
Має можливість вести стрільбу по наземних цілях на відстань до 21 км. Зенітний комплекс складався з 8-ми гармат КС-19, станції радіолокаційного наведення гармати (СОН), гідравлічної системи наведення, центрального розподільного ящика, станції електроживлення.
СОН надавала можливість виявлення бомбардувальника на висоті польоту 4 тис.м. до 60 км. Стрільба ведеться за даними радіолокаційного комплексу в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимі. В гарматі механізовано встановлення підривника, досилання снаряду, закривання затвору, постріл, відкривання затвору і екстракція гільзи. Калібр гармати 100 мм.
Довжина ствола – 60.7 калібрів. Початкова швидкість снаряда 900 м/с. Маса снаряду 21,1 кг, 15,6 кг. Темп стрільби 14-15 п/хв. Бойовий розрахунок 8 чол. Приведення в бойовий стан з похідного 7 хв. Бойова маса установки 9350 кг. Транспортування - тягачем
З 1948 по 1955 роки було виготовлено 10151 гармат. КС-19 стояла на озброєнні близько 20 країн. Нині гармата використовується для примусового (попереджувального) спуску снігових лавин в горах, а також для розсіювання градових хмар спеціальним снарядом, що містить хімічні речовини, які викликають випадання опадів з хмар.
Гармата КС-19 №602119 відремонтована та демілітаризована Балаклійським ремонтним заводом і передана до музею. Встановлена на території КПІ 23 липня 2014 року.
зенітна гармата КС-19 // 100 мм зенітна гармата КС-19
Автори та відповідальні:
Люльєв Л.В. , конструкторське бюро заводу №8
Обсяг: 12 мб
100 мм зенітна гармата КС-19
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/71 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-23 |
Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Танк Т-34/85
Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева).
Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників.
Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною.
Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз.
Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним.
В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год.
Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
Танк Т-34/85
Автори та відповідальні:
Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/72 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-30 |
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04.
Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод.
Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708.
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин.
Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини.
Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду.
Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | http://warmuseum.dcvisu.com/documents/73 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-04 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.